Організм людини формує імунну відповідь не на чисту ГК, а на домішки, що перебувають у препараті на її основі
Протягом трьох десятиліть у світі для естетичних цілей широко використовуються препарати на основі гіалуронової кислоти (ГК) – завдяки її ефективності та високому профілю безпеки. Проте окремі випадки ускладнень і небажаних побічних ефектів змушують багатьох фахівців замислюватися і шукати відповіді на запитання: «Чому на окремі препарати виникає реакція? А чи вся гіалуронка однакова?».
Так, Патрік Тревідік (як описано в його статті «А randomised, evaluator blinded comparison of the 3 most common european hyaluronic acids. Нistological results in a rabbit model») дослідив три найпоширеніших у Європі філери, вводячи їх кроликам та спостерігаючи за клітинною реакцією у місці введення.
Незважаючи на однакову основу – гіалуронову кислоту, всі філери дали різний результат. Після введення одного філера спостерігалася минуща запальна реакція (протягом 1 місяця). Інший спровокував 4-й тип запалення з появою гіганто-клітинної реакції, яка проходила тільки після повного виведення препарату, при цьому в місці ін’єкції після повного виведення препарату залишався фіброз. І лише третій філер дав цілком задовільний результат, не викликавши реакції у місці введення. З чого закономірно робився висновок: різні препарати на основі ГК мають різні характеристики та різну морфологічну реакцію тканин. Що ж саме викликає цю небажану реакцію?
Якщо зважити на те, що чиста гіалуронова кислота, маючи абсолютно однакову будову, не є антигеном та не формує запальну або імунну відповідь організму на її введення, то очевидно, що справа не в самій ГК. Реакцію дають додаткові домішки та забруднювачі, які залишаються в ГК після технологічного процесу її синтезування. І хоча на зміну отриманню ГК з півнячих гребінців прийшли сучасніші способи, проблема очищення гіалуронової кислоти, як і раніше, залишається гострою.
Нині основним методом синтезу ГК є метод бактеріальної ферментації. Він ґрунтується на здатності бактерій ферментувати ГК у процесі своєї життєдіяльності. Виробничий процес, умовно кажучи, складається із трьох етапів.
Перший – етап синтезу. Бактерії, поміщені в живильне середовище, продукують гіалуронову кислоту. При цьому в поживному субстраті, окрім бактерій та ГК, перебувають ще й різні домішки: продукти життєдіяльності бактерій, гриби та інше.
Другий етап полягає в очищенні ГК від усіх біологічних домішок. Спочатку субстрат необхідно очистити від бактерій та грибів. Але при їх масовому руйнуванні виникають білки та нуклеїнові кислоти. Ось чому не є принциповим, з чого саме синтезується ГК – у будь-якому випадку в результаті залишається білок. А найбільш технологічно складним та фінансово витратним є процес видалення білка. Це пов’язано з тим, що гіалуронова кислота з білком формують хімічні зв’язки, зруйнувати які, не пошкодивши саму ГК, важко. Білок має специфічну антигенну структуру, тому завжди викликатиме імунну відповідь при парентеральному введенні. Виразність імунної відповіді залежить від рівня антигенності та стану імунної системи пацієнта. Рівень антигенності залежить від структури білка, але сполуки білка з поліцукорами – глікопротеїди – мають на порядок сильніший рівень антигенності. Тому для парентеральних препаратів на основі ГК кількість білка – це критично важливий показник, який визначає їхню безпеку. Саме наявність білка і призводить до гіганто-клітинних реакцій на препарат, що згодом може призводити до формування гра нульом, фіброзу і навіть рубця.
Не менш важливою є ступінь очищення ГК від нуклеїнових кислот. Вони, будучи носієм чужорідного генного матеріалу, здатні вбудовуватися у власний генний код людини, що, у свою чергу, може призвести до розвитку аутоімунних та неопластичних процесів у зоні впливу.
Для видалення білків та нуклеїнових кислот використовують ферменти та різні розчинники: ацетон, етиловий та ізопропіловий спирти. Тому на третьому технологічному етапі, після видалення білкового забруднення, ГК очищають ще й від засобів, якими видаляли білки.
Розчинники, особливо ацетон, при парентеральному введенні проявляють виражену пошкоджуючу дію, що може викликати розвиток гіперергічної реакції і навіть контактний дерматит. Наявність залишкових розчинників може спричинити запальну реакцію навколо препарату протягом першого місяця після введення.
У кінцевому продукті зберігається певна кількість перерахованих вище забруднювачів. При цьому навіть найжорсткіші у світі європейські вимоги до чистоти гіалуронової кислоти (таблиця 1) передбачають наявність у препаратах на основі ГК тих речовин, які можуть стимулювати реакцію навколишніх тканин.
Таблиця 1. Європейський стандарт по якості ГК для парентерального введення
Тому для пацієнтів, в анамнезі яких є дані про алергічні, аутоімунні процеси, атопію або про гіперергічні реакції, косметологам слід віддавати перевагу препаратам, що містять мінімальну кількість домішок у ГК. З цією метою необхідно запитувати у компаній, що надають продукцію, сертифікати аналізів, які виконуються виробником на кожну партію продукції та додаються при ввезенні на митну територію України.
Навіть якщо пацієнту вже неодноразово проводилася процедура з використанням конкретного препарату, ніколи не можна бути впевненим до кінця, що несприятливої реакції не буде, якщо сам препарат низької якості. І при цьому слід завжди пам’ятати, що дешеві препарати ніколи не зможуть відповідати жорстким вимогам максимальної безпеки вашого пацієнта.
Компанія Phitogen надала як ілюстрацію вищенаведеного сертифікат аналізу виробника препаратів Ial-System та IalSystem ACP концерну Fidia (таблиця 2).
Таблиця 2. Порівняння показників чистоти продукції